Оплата навчання та перевірка присутності з використанням QR-кодів. Технології, які полегшать процес організації навчання польських студентів

Оплата навчання та перевірка присутності з використанням QR-кодів, push-повідомлень, сумісності з популярними програмами (тип Google) та різними пристроями — такі рішення очікують польських студентів. Вони відносяться до мобільних та адаптивних версій електронних систем університету. Хоча без деяких засобів важко уявити ефективне функціонування вищої освіти, частина з них є мелодією майбутнього.

Наведені вище висновки є результатом опитування більш ніж 2500 студентів з усієї Польщі. Вони були проведені у цьому навчальному році у рамках спеціальної програми Економічного університету у Познані доктором Вальдемаром Ридзаком, проф. Associate УЕП.

Мета дослідження була набагато ширше. Хотілося перевірити думки студентів про різні особливості електронних систем університетів. Відповіді респондентів не позбавлені цікавої інформації про мобільні рішення. Серед опитаних збільшилася кількість людей, що використовують смартфони для врегулювання студентських справ в університеті. Їх було майже 80%, що відповідає тенденціям ринку. З культурних причин деякі пропозиції респондентів, наприклад, платежі за QR-кодом, будуть набагато краще підходити для країн Азії та США. Однак вони задають «мобільний» напрям для розвитку вищої освіти у Польщі.

Чому реалізувати перевірку через QR-код та інші принади технологій не так просто?

Здавалося б, якщо очікування користувачів ростуть, мобільні та гнучкі версії електронних систем або веб-сайтів повинні змінюватися однаково динамічно. У чому особливість людей, які розробляють такі рішення для студентів? Користувачі очікують, що на різних пристроях вони зможуть вирішувати одні й ті ж завдання з однаковою ефективністю. Значна частина очікувань щодо телефонних рішень вище, ніж у разі комп'ютерних інструментів. Зрозуміло, що від адаптивної версії веб-сайту або мобільного додатку вони очікують, що зможуть здійснити це швидше та простіше, ніж у реальному світі. Це означає, що користувачеві буде необхідно включити, наприклад, повідомлення про можливість подати заявку до гуртожитку або забронювати місце, яке, як і Facebook, інформує користувачів про найбільш важливі події у житті університету.

На етапі тестування акцент робиться як на візуальну, так і на функціональну частини. Додавання нових функцій — це багатоетапний процес, в якому важливо звертати увагу на реальні потреби користувачів. Найскладніше зрозуміти, що насправді стоїть за їхніми очікуваннями, а потім перевірити це різними способами, використовуючи пристрої від різних постачальників та з різними характеристиками (наприклад, різні операційні системи, розміри екрану, швидкість процесора та т. п).

Які можливі напрямки дій

Деякі рішення (наприклад, QR-коди) успішно працюють у закордонних університетах, але не мають популярності у польських ВНЗ. Наприклад, Гарвардський університет дозволяє обмінюватися освітніми матеріалами з використанням QR-кодів, а Американський університет Вандербільта пропонує керівництво для кампуса.

Не так давно багато говорили про розробку QR-кодів у Польщі, але у сфері мобільних платежів вони не отримали такої популярності, як, наприклад, при відстеженні кур'єрських посилок. QR-коди також не є основною темою університетських запитів, але є багато інших рішень для мобільних пристроїв, які можуть стати популярними у майбутньому. До них відносяться адаптивні та мобільні версії електронних систем, а також телефонні повідомлення від електронних систем.

Підбиваючи підсумки, фахівці UP-STUDY підкреслюють, що багатьох студентів, абітурієнтів, експертів різних напрямків та інших осіб хвилює питання: «Яке цифрове майбутнє вищої освіти у Польщі?». Аналіз даних показує, що оцінка функціональності електронної системи університетів є результатом не тільки реалізації цих функцій, а й перш за все усвідомлення їх існування серед користувачів. Вони повинні бути відомі всім юзерам та замінювати традиційні методи формальностей. Для досягнення цієї мети потрібні інші рішення, вже впроваджені університетами (наприклад, електронні документи для ефективного обміну інформацією) або запропоновані респондентами (наприклад, інтеграція університетських систем з надійним профілем).